Роль і місце дитячих бібліотек у розвитку книжкової екосистеми України.
 |
| фото з відкритих джерел Інтернет |
Дитячі бібліотеки — це особлива територія дитинства. Своєю роботою ми виплітаємо доріжку до читання, залюблюємо дитину в книжки. Тому в наших бібліотеках ви ніколи не почуєте: “Іди, сядь і читай” або “Тиша повинна бути в бібліотеці”. В наших бібліотеках тиші не буває.
Доречі, на сучасних дітлахів, які, мовляв, мало читають книжок і забули дорогу до бібліотек, не нарікають нині дорослі тільки тоді, коли й самі надовго зависли у соціальних мережах. Проблема справді є. Але вона не в тому, що діти не читають, а в тому що діти зараз не читають те, що читали у їхньому віці ми.
Сучасні діти хочуть читати сучасну літературу, я не кажу, що їм не потрібна класика. Звісно, читання класики, зокрема тієї, що в шкільній програмі, — це дуже важливо. Водночас тут потрібно зважати на те, що у програмах європейських, американських шкіл багато позитивних творів. У нас із цим є певні проблеми — ясна річ, у нас дуже складна історія. Утім, якщо давати дітям найкраще, зацікавлювати їх, то потім вони самі доростуть і прочитають і складні твори.
І знову ж, якщо вдома дитина не бачить своїх батьків з книгою, хіба вона буде читати? Діти наслідують нас - наші звички, наші вподобання. Тому багато залежить від того, чи є в родині звичка читати.
Ми маємо розвивати дітей у світлому позитивному руслі. Бо всі діти — добрі й талановиті, а ми, дорослі, маємо лише допомогти дитині розкритися і бути на сторожі дитинства. Діти мають бути захищеними й водночас самостійними. Тоді у нас буде креативність, розвиток.
От діти зараз люблять страшилки. Добре це чи погано? Можна сперечатися. Але це факт. Діти читають — це вже добре. Вони часто не запам’ятовують авторів, назви цих історій, але вони пам’ятають сюжет. І це допомагає боротися з їхніми фобіями, спонукає зрозуміти, що не все таке страшне, як здається.
Централізована міська бібліотечна система для дітей м. Одеси у 2020 році провела опитування серед своїх відвідувачів на тему “Причини, які спонукають до читання.” У ньому взяло участь 135 дітей (40% хлопців, 60% дівчат) віком від 9 до 15 років. Питання було одне: “Чому ви обираєте читання?”. Пропонувалось багато варіантів відповідей, можно було обирати декілька, серед них діти найчастіше обирали:
51 % - книга – це знання
51 % - працює та розвивається уява та фантазія
37 %- з книгою можна подорожувати серед інших світів та епох
21 % - книга дає можливість відволектися від проблем
20 % - батьки постійно твердять: “Читай!”
Висновки кожен може зробити сам, але що найголовніше — це те, що ми не знаємо дітей, які взагалі не читають — у нас читають і люблять цей процес усі. У нас, у дитячих бібліотеках книга не відмирає, не стає чимось застарілим і архаічним — дитяча книга живе яскравим життям і житиме вічно, вона є найкращім інструментом для розвитку уяви дитини, емоційного інтелекту та емпатії. Що й підтвердили самі діти своїми відповідями на наше опитування.
Доречі, у другій частині цієї анкети, ми спробували з'ясувати як діти почали самостійно читати? Яка повинна бути атмосфера для читання? Та ін.
На перше питання більшість респондентів відповіли, що до читання їх «привели», або «підштовхнули» дорослі. Щодо атмосфери для читання — діти люблять читати на самоті, часто поєднують читання зі “смаколиками”. Читання для себе - це задоволення. Читання в школі не люблять через зобов'язалівку читати за програмою і шуму навколо. Цікаву та неочікувану відповідь дали наші відвідувачі на питання : Чи варто ділитися прочитаним? Більшість з дітей хочуть ділитися прочитаним, але не знають з ким. Вони не знаходять однодумців серед свого оточення. Були навіть такі, що соромляться говорити одноліткам про своє захоплення читанням, мовляв — засміють.
І от саме тут в пригоді стаємо ми! Як я вже казала, дитяча бібліотека — це особливий простір, це винятково дитячій простір, простір вільного спілкування. Тут діти знаходять для себе заняття за інтересами. У кожній бібліотеці-філії КУ “ЦМБС для дітей” працюють клуби, бібліотечні активи і гуртки – різновікові об’єднання пізнавально-творчого типу. Тематика цих об’єднань різноманітна. Діти тут можуть не лише спілкуватися з однодумцями, а й розвивати власні здібності та таланти. А потім реалізовувати ці таланти на започаткованих бібліотеками творчих конкурсах, наприклад Загальноміський творчий конкурс “Кожний спроможний випробувати себе” який проходить в номінаціях “Автори літературних творів”, “Перекладачі літературних творів”, “Композитори”, “Художники-ілюстратори та художники комп'ютерної графіки” триває 25 років, кожного разу залучаючи понад 1 тис. читачів віком від 3-х до 15-ти.
Більше 1,5 тис. робіт різних жанрів кожного року розглядає журі у складі: член Національної спілки художників України зав. секцією живопису Галина Лекарева-Нікітіна, член Національної спілки художників україни Ірина Харитонова, одеські письменники Ігор Потоцький та Олексій Надемлінський.
За роки існування конкурс залучив понад 25 тис. читачів-дітей. Кращі відзначалися дипломами, грамотами, подарунками, отримували можливість виступити перед широкою аудиторією — в бібліотеках, з великої сцени Філармонії, на телебаченні, на сторінках місцевих друкованих та Інтернет-видань. Фінали змагань проходили у кращих залах Одеси: Палаці культури ім. Лесі Українки, Палаці студентів, Будинках культури медпрацівників і політехнічного університету, і шість разів — в Одеській обласній філармонії.
Деякі з переможців цього конкурсу вже успішні та відомі. Наприклад, переможець перших конкурсів — Олександра Григорьєва — зараз член Одеського відділення національної спілки письменників України. Фаріда Местек неодноразово перемагала у нашому конкурсі у номінації “Автори” пише англійською мовою, її вірші надруковані в Антологіях, які видаються в Кенті в Англії — Інтернаціональною бібліотекою. Юна композиторка Юлія Запорожець закінчила консерваторію і стала професійною музиканткою. Переклади Антона Барбагіри з англійської мови на українську були відмічені на різних конкурсах.
Виставка кращих робіт художників-ілюстраторів щороку експонувалась у фойє Одеського театру юного глядача.
Останні два роки стали випробуванням не лише для нас, а й для всієї України. Нажаль, пандемія коронавірусу зробила свою чорну справу — змусила нас всіх уйти в онлайн режим. Конкурс “Кожний сприможний випробувати себе” не став виключенням. Ми, намагаючись зберегти багаторічні традиції, всеж повинні були перформатуватися. У 2020 році конкурс проходив онлайн — на теренах соціальних мереж. Але це не стало на заваді залученню до участі у ньому більш ніж 1,5 тисячи юних митців.
25-й ювілейний конкурс цього року також буде проводитись частково онлайн. Це буде оновлений формат у партнерстві з Одеським академічним театром музичної комедії імені Михайла Водяного. Ми залишили лише дві номінації — художники-ілюстратори, та літератори. Цьогорічний конкурс присвячений п'ятиріччю театрального фестивалю “Акація-фест”. Його тема “В квітучих акаціях місто” відкриває перед юними художниками та літераторами можливість зізнатись у коханні рідному місту, змалювати його красу у полоні квіту акації.
Кращі роботи, а також твори переможців будуть демонструватися на сторінках у соціальних мережах Централізованою бібліотечної системи для дітей, театру музичної комедії. Існує домовленість, що у фойє театру буде влаштовани виставку творів художників. Дітям запропоновано взяти участь у заходах “Акація-фесту”. Переможців буде запрошено на виставу, а саме перед виставою, на сцені театру, відбудеться урочисте нагородження.
Залюбки беруть участь наші читачі і у Міжнародному конкурсі “Різдвяна зірка” під патронатом Одеської єпархії, Одеської міської ради, Міської художньої галереї та Одеської обласної Ради Миру, Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря. І вже традиційно займають призові місця. У 2020 році премію отримала колективна робота-роспис “Світ Різдва” у номінації декоративно-прикладне мистецтво, яку виконували 15 користувачів Бібліотечного Інформаційного Центру, під керівництвом бібліотекаря Олени Квітки.
Вже традиційно щороку на Міжнародному книжковому фестивалі “Зелена хвиля” і Міжнародному Корнійчуковському фестивалі дитячої літератури, наші читачі доєднуються до подій в усіх локаціях: презентацій, конкурсів літературної творчості “Море талантов”, цифрового малюнку iParus та об'ємного моделювання iParus 3D pen; у 2-х останніх традиційно успішними стають читачі БІЦ.
І це лише мала толіка творчих конкурсів, які єднають дітей, для яких читання — це задоволення. Всі заходи, що проводять дитячі бібліотеки направлені на те, щоб прищепити молодому поколінню любов до книги та читання. Дитячи бібліотеки можна назвати першою сходинкою читача. Адже “всі ми родом з дитинства” - ця фраза вже стала не просто цитатою, а аксіомою. Тому, якщо людина з дитинства отримала звичку ходити до бібліотеки, якщо вона знає, що бібліотека — це не просто книгозбірня, а сучасний простір, платформа для саморозвитку та самовдосконалення, а також місце для спілкування з однодумцями та задоволення від читання, вона обов'язково, подорослішав, прийде у бібліотеку для дорослих.
До чого це я все кажу? Я хочу, щоб ті люди, яки пишуть Закон, зрозуміли, що без дитячих бібліотек, може з часом не стати й дорослих. Саме в наших стінах росте майбутнє покоління читачів. Ми — та сама база для втілення Стратегії промоуції читання.
березень 2021 р. Наталія Кавун
Комментарии
Отправить комментарий