Як Фіфі та Яшка кролику допомогали
- Фіфі, ти не знаєш, що то за заєць сидить на нашому ганку? – Яшка підлетів до ляльки та плюхнувся поряд. От же ж той Яшка! Йому з ранку немає спокою. З полички, де вона сьогодні сиділа, Фіфі не могла бачити вікна, яке виходило на ганок, тому вона відповіла питанням на питання, як справжня одеситка: - Яшко, чому ти про це питаєш мене? Я не бачу ані ганку, ані зайця. Тобі цікаво, то злітай до нього та спитай. Фіфі, як всі нормальні ляльки, в день не могла навіть поворушитися. А от вночі вона жила справжнім життям, адже лише вночі, коли її не бачать люди, могла рухатись, бігати та стрибати. Вона навіть, не могла розмовляти з пані Оксаною, хазяйкою бібліотеки у якій вони з Яшкою мешкали. А іноді так кортіло їй щось сказати. Яшка – бібліотечний привід – вів більш рухомий спосіб життя. Він вільно пересувався бібліотечним приміщенням, навіть іноді бешкетував скидаючи з полиць дрібні книжечки, або пересуваючи речі, але то таке. Головне, що він міг спілк